Слово таємне. Шепіт бісівський. Мансур

У книзі дано нове осмислення Чорнокнижжя, не тільки як системи чаклунства, що збереглася до наших днів, уникнувши впливу окультних шкіл та тенденцій заходу та сходу, а й як системи певних міфів, які становили колись повноцінне духовне вчення. Якщо в офіційній церковній доктрині Господь Бог є центром всього, то в Чорнокнижній традиції, в її міфах, які прийнято було вважати єрессю, центральну роль звичайно ж грав і досі грає той, кого називають: «Владикою, Єресіархом або Дияволом» . Люди в давнину, та й у наші дні звертаються до чаклунської сили, просячи про допомогу. Сила в Чорнокнижній традиції не може бути безликою. Вона завжди виразно та яскраво виражена. Сила має свій характер, Сила має вигляд. Сила має своє Царство. Сила посилає у світ своїх емісарів, яких називають – Бісами. Сила має свої поняття про те, що є благо, а що є зло.