Лаокоон, або Про межі живопису та поезії. Лессінг Г.

Невеликий трактат німецького поета, драматурга, філософа, теоретика мистецтва та літературного критика епохи Просвітництва Готхольда Ефраїма Лессінга «Лаокоон, або Про межі живопису та поезії» (1766) став одним із наріжних каменів новоєвропейської естетики. Де пролягають межі пластичних мистецтв і мистецтва слова, між якими класична художня думка встановлювала систему відповідностей, стверджуючи, що «живопис – це німа поезія», а «поезія – живопис, що говорить»? Як різні мистецтва працюють із категоріями простору та часу, яку роль грають у кожному з них поняття статики та динаміки? Що таке «плідний момент» у живописі та скульптурі і як він пов'язаний із законами людського сприйняття? Як виразні засоби того чи іншого виду мистецтва, його «техніка» та «матеріал» впливають на характер зображення? На ці та інші питання трактат Лессінга дає несподівані, новаторські, іноді спростують багатовікову естетичну традицію відповіді.